На данний час друзів знайти легко. Але важко знайти справжніх друзів.Бо тільки справжній друг підтримає тебе у важку хвилину, підкаже якусь важливу пораду,не видасть твої секрети.Щасливі ті люди у яких є справжні вірні друзі і їх потрібно цінувати.Бо лише з другом ви можете навіть звернути гори.Цінуйте своїх друзів.
Прийшла весна.Захватила с собою чисте,прозоре повiтря.Дерева стоять голi.
Вже крига скресла.Голубiнь рiчки вiдображаэ голубiнь неба.Тане снiг.<span> </span>
<span> Менi сподобалась ця картина тому що вона нiжна ,красива.А ще незабаром прилетять птахи.В мене нородилося почуття лагiдностi та ще менш стало прохи весело.Тому що скоро дерава одягнуться в своэ вбрання!
</span>
Ответ:
Начебто b. б, г, а, в. Є сумніви, але ця відаідь найближча до правди бо з волоцюгою він познайомився як тільки приїхав ще на вокзалі
<span>Збірка «Зів’яле листя», що побачила світ у 1896 р., пройнята захопленням красою жінки й високим, трагічним почуттям кохання. Це — провідні мотиви книжки. Її<span>жанр, </span>за визначенням самого автора, — «лірична драма». </span><span>«Зів’яле листя» — не збірка розрізнених віршів, а цілісний твір із наскрізним любовним сюжетом. <span>Композиційно </span>складається з трьох «жмутків» (уже в такий спосіб продовжується символіка назви), кожний з яких складається з двадцяти поезій. Перший «жмуток» був написаний раніше й уміщений ще в збірці «З вершин і низин», тепер до нього додалися два нові. В основі ліричного сюжету — болісні переживання юнака, викликані нерозділеним коханням. Три «жмутки» віршів (мов три дії драми) розкривають три душевні стани героя. </span><span>1. <span>Перший «жмуток»- — </span>палке кохання без надії на взаємність. Героя мучить самотність і сум. Світло приходить на зміну темряві в його душі й навпаки. І все ж крізь хмари відчаю пробивається промінчик сподівання на’ щастя. </span><span>2. <span>Другий «жмуток» </span>найбільш оптимістичний, кохання в душі героя спалахує з новою силою, дарує віру, радість життя, але… ненадовго. </span><span>3. <span>Третій -«жмуток» — </span>розв’язка драми: кохана стає дружиною іншого, щира любов зневажена, надії на щастя остаточно втрачені. Герой більше не знає, для чого жити. Дійшовши до краііньої межі відчаю, він накладає на себе руки. Так ще раз повторюється доля молодого Вертера — героя відомого роману Й. В. Ґете, що про нього згадує автор у передмові. </span>
Идея тебе же сказали такой план